9 квітня, православний світ відзначає день Вадима Перського. Він народився в 4 столітті у місті Віфпалати, в родині знатних та заможних людей. Юнак отримав гарну освіту, а потім почав вивчати християнство. Половину свого багатства Вадим роздав нужденним, а на іншу побудував обитель в пустелі, де оселився сам. Через деякий час до нього приєдналося семеро молодих ченців, які стали учнями святого. В часи правління шаха Сапора, почалися гоніння на християн. Вадима та його учнів схопили й піддали жорстоким катуванням, намагаючись змусити їх зректися своєї віри, однак кати нічого не досягли. Їх кинули в підземелля, де зустріли в’язня Нірсана, який не зміг більше терпіти муки та зрікся християнства. Щоб довести правдивість його намірів, Нірсана повинен був вбити Вадима. Він не одразу наважився на це, але всеодно відтяв голову святому, після чого заколов й себе.
Традиції в цей день.
В цей день люди вирушають до водойм, які в цей день наділені цілющими властивостями та можуть відлякати нечисть. Потрібно випити води та обмитися нею.
Молоді дівчата проводили обряди ворожіння на судженого. Вночі вони вирушали на джерело, по дорозі ні з ким не розмовляючи. Біля водойми читали молитву та кидали в неї жменю солі з землею, яку брали під будинком обранця. Якщо земля швидко вкладалася та вода знов ставала прозорою й чистою, замовляння здійсниться, якщо вирує й булькає — обряд переноситься на наступний рік.
З цього дня худобу випускають на пасовища, бо вже виросло багато зеленої та соковитої травички.
Землероби перевіряють чи готові поля до нового сезону. Вони брали ком землі та кидали вниз. Якщо він розсипався, пора починати посівну, якщо ні — слід чекати.
Народні прикмети в цей день.
Йде дощ — до гарного врожаю.
Кульбаби розквітли, чекайте стійкого тепла.
Корови мичать та просяться вийти — до теплої й сонячної весни.
