2 лютого, кожного року православна та греко-католицька церкви святкують Стрітення Господнє. В цей день у всіх храмах будуть проходити богослужіння, освячуватимуться свічки та вода.
В давні часи, на свято, віряни йшли пішою ходою, маючи кожний в руках запалену свічку. Вважали, що вона може охороняти їхній дім від блискавки.
Однак, головна сила цієї свічки в щирій молитві, яка принесе мир та спокій в житті віруючих людей. Християни запалювали свічки, читали молитви й ходили всередині всіх приміщень освячуючи по черзі їх. Вони вірили, що це захистить їх від стихійного лиха. За таке призначення свічки, її ще називали «громовицею».
Також, свічку люди запалювали якщо хтось в родині тяжко захворів та окурювали при нездужанні, тяжких пологах, переляку дитини й гризли її коли боліли зуби. Стрітенською свічкою окурювали домашнє начиння та реманент, а ще домашнє господарство й худобу від пристріту.
При виникненні епідемії та інфекційних хвороб, мешканці цієї території обкурювали запаленою свічкою свої помешкання.
При першій весняній оранці чи літній жатві, цю свічку господарі тримають при собі.
Вважалося, що коли в домі відбуваються сварки, люди мають запалити цю свічку й конфлікти згодом припиняться.
Стрітенську свічку запалювали поряд з помираючою людиною, щоб вона легше відійшла в інше життя.
Якщо віск, який стікає з палаючої свічки, потрапить на руки, то ця людина в наступному році буде щасливою та багатою.
