Вапнування ґрунту: що варто знати кожному господарю
Навіщо це робити
Вапнування — це спосіб знизити кислотність ґрунту і зробити його більш сприятливим для більшості культур. Надто кислий ґрунт погано впливає на коріння, гальмує засвоєння поживних речовин і зменшує врожайність. Але проводити таку процедуру потрібно лише тоді, коли вона дійсно потрібна, адже на нейтральних або слабокислих ґрунтах надлишок вапна може нашкодити.
Як дізнатися, чи потрібне вапнування
Визначити кислотність можна за допомогою лакмусового папірця або pH-метра. Якщо реакція нижча за 5,5 — ґрунт кислий і потребує корекції.
Є й народні ознаки: коли на ділянці росте щавель, хвощ, мох або подорожник — це сигнал, що кислотність підвищена.
Що робить ґрунт кислим
Регулярне використання деяких мінеральних добрив (аміачної селітри, сірчаного калію, суперфосфату) поступово підкислює землю. Також кислотність зростає після культур, які активно «забирають» кальцій — наприклад, капусти, помідорів, перцю.
Коли і кому потрібне вапнування
Найкраще проводити цю процедуру восени або ранньою весною, щоб ґрунт устиг відновитися. Вапнування корисне перед висадкою буряка, капусти, огірків — ці рослини полюбляють нейтральне або слабколужне середовище.
А от під картоплю чи моркву робити цього не варто, бо вони краще ростуть на слабокислому ґрунті. Те саме стосується лохини, журавлини, брусниці — їм потрібна саме кисла земля.
Чим краще вапнувати
Замість звичайного вапна часто використовують доломітове борошно — воно діє м’якше, збагачує землю магнієм і не викликає різких змін кислотності.
Можна також застосовувати деревний попіл або подрібнену крейду — це природні та безпечні варіанти, особливо для невеликих ділянок.
Як і скільки вносити
Дозування залежить від кислотності ґрунту:
-
для слабокислого — приблизно 100 г гашеного вапна або 200 г доломітового борошна на квадратний метр;
-
для середньокислого — до 150–250 г вапна чи 300–400 г доломітки.
Вапно діє повільно — ефект помітний через два-три роки. Доломітове борошно працює швидше, тому його можна вносити частіше, але меншими дозами.
Не слід поєднувати вапнування з азотними або фосфорними добривами — їх краще додавати через кілька тижнів.
Можливі помилки
Надлишок вапна робить ґрунт занадто лужним — тоді рослини гірше засвоюють фосфор, залізо, цинк і бор. Після вапнування обов’язково додавайте органіку: перегній, компост або біопрепарати з корисними бактеріями — вони допоможуть зберегти баланс.
Підсумок:
Вапнування — корисна, але не універсальна процедура. Перш ніж братися за неї, перевірте кислотність ґрунту, оберіть м’який матеріал і дотримуйтесь норм. Тоді земля стане родючішою, а врожаї — багатшими.
