Стрітенська свічка: традиції та вірування
2 лютого православні та греко-католицькі християни відзначають Стрітення Господнє. У цей день у храмах відбуваються урочисті богослужіння, освячуються свічки та вода.
Ще з давніх часів віруючі здійснювали пішу ходу із запаленими свічками, вважаючи, що вони охороняють оселю від блискавки та негоди. Проте головна сила Стрітенської свічки — у щирій молитві, яка приносить мир і спокій у життя віруючих.
Свічку запалювали під час молитов, освячуючи всі приміщення в оселі. Вона слугувала оберегом від стихійних лих, тому її також називали «громовицею».
Використання Стрітенської свічки:
- При хворобах – її запалювали біля тяжкохворих, окурювали приміщення при недугах, складних пологах та дитячих переляках.
- Від зубного болю – віруючі вірили, що потрібно гризти свічку, щоб біль вщух.
- Для захисту господарства – нею обкурювали посуд, реманент, худобу перед вигоном на пасовище.
- При епідеміях – димом свічки очищували житло, щоб уберегти родину від хвороб.
- Перед весняною оранкою чи жнивами – господарі брали свічку з собою як оберіг.
- Під час сварок – її запалювали в оселі, щоб повернути мир у родину.
- Перед смертю – клали поряд із вмираючою людиною, допомагаючи їй легше відійти в інший світ.
Народне повір’я
Якщо віск зі Стрітенської свічки випадково потрапить на руки – це добрий знак, що обіцяє щасливий та заможний рік.