31 грудня, православний світ відзначає Щедрий вечір. Це свято отримали назву від архієпископа Василя Великого. Він був настоятелем духовної семінарії, письменником, засновником іконостаса та автором настанов й повчань. День Василя відзначається 1 січня.
Традиції в цей день.
На свято селяни влаштовували великі та гучні гуляння, ходили в гості з побажанням здоров’я й привітаннями, пригощали один одного різними ласощами.
На свято, обов’язково, слід помолитися, бо в цей день вищі сили почують кожного.
Молоді хлопці та дівчата ввечері збираються разом, ходять по сусідніх будинках з піснями, колядками й щедрівками. В кожній пісні є побажання добробуту та здоров’я. Натомість їх пригощають смаколиками та дають гроші.
За традицією, селяни палили різдвяний Дідух. Перед різдвом його встановлювали в кутку столу, а після святок — палили.
Господині накривали щедрий стіл та збирали всю родину. На стіл ставили страви з риби, холодець, домашню ковбасу, м’ясну та грибну запіканки, вареники з салом й грибами, запечене порося. Десерт складався з макових та медових пирогів й киселю. Також, на стіл ставили медовуху, шампанське та вино, а головною стравою була кутя.
Дівчата проводили обряди ворожіння на судженого та на майбутнє. Для цього використовують свічки, дзеркала, каблучки та ялинові гілки.
В цей день забороняється позичати комусь гроші — до бідності.
За стіл можна сідати лише у світлому вбранні, щоб залучити успіх.
Якщо загадали в цей вечір бажання, то воно неодмінно здійсниться.
Народні прикмети в цей день.
Небо всіяне зірками — врожай буде щедрим.