10 березня, православний світ відзначає день Преподобної Анастасії. Народилася вона у Константинополі, в аристократичній родині. Була доброю людиною, за що заслугувала повагу імператора Юстиніана.
Коли її чоловік помер, вона повністю присвятила себе християнству. Таємно поїхала в Олександрію, де започаткувала монастир та несла людям Слово Боже.
Через деякий час імператор втратив дружину та захотів віднайти Анастасію, щоб одружитися. Свята, дізнавшись про це, перебралася до віддаленого скиту авви Даниїла.
Щоб врятувати дівчину, старець дав їй чоловічий одяг ченця та нагородив її ім’ям Анастасій-євнух. Він допоміг оселитися у віддаленій печері та наказав, щоб вона постійно перебувала в ній, не виходячи й не пускаючи нікого до себе. Анастасія прожила на самоті 28 років та невпинно молилася. Раз на тиждень вона отримувала хліб й воду, які приносили та залишали коло печери.
Перед відходом в інший світ, свята попередила про це Даниїла. Старець прийшов, взявши з собою все необхідне, щоб провести обряд поховання. Перед смертю, Анастасія сповідалася та причастилася, а потім дала своє благословення ченцю, який допомагав Даниїлу.
Лише під час обряду поховання, ченцю стало зрозуміло, що Анастасій — це жінка, а потім Даниїл переказав йому історію преподобної.
Чернець записав цю розповідь та через деякий час розповів її всьому світу.
Святі мощі зберігалися поблизу храму Святої Софії, в місті Константинопіль.
