Популярну квітку — чорнобривці — можна висівати восени, щоб навесні або на початку літа одразу отримати яскраві кущики. Посів у кінці жовтня — на початку листопада, коли ґрунт вже трохи підмерз, але ще не вкритий снігом — дозволяє уникнути ранньої появи паростків.
Такий підхід має кілька переваг:
рослини прокидаються як тільки зійде сніг і трохи прогріється сонце, тож до кінця травня вони вже можуть досягати висоти ~15 см і навіть закладати бутони;
немає потреби навесні займатися розсадою або переносити її зі вікна на грядку — все виростає без додаткових клопотів;
підвіконня залишаються вільними для інших культур чи овочевої розсади;
рослини, які пройшли «зимовий випробувальний термін», виходять міцнішими, витривалішими до холодів і посухи.
Спочатку слід зібрати насіння: вибирають дозрілі, великі насінини й відкидають дрібні.
Посів слід робити трохи густіше, ніж зазвичай: враховуйте, що частина насіння може не зійти через зиму.
Технологія — на грядці роблять борозенки глибиною 1–2 см, з відстанню між ними 15–20 см. Насіння укладають на відстані 2–3 см одне від одного, присипають сухою землею або піском, злегка ущільнюють.
Найкраще висівати на підвищених ділянках або грядках на схилі — уникати низин, бо вода від талого снігу може застоятись і зіпсувати посів.
Навесні, коли сніг скресає і з’являється сонце, грядку можна накрити плівкою: під нею сходи з’являються практично одразу.
Віддайте перевагу добре освітленому місцю, без застою води внизу.
Насіння, яке пройшло через зиму, дає сильніший старт: рослини розвиваються швидше й витриваліше.
Посів восени дозволяє навесні сконцентруватися на інших роботах у городі, лишивши ці квіти «самостійному старту».
Якщо маєте дітей — посадка може стати сімейною справою, що додасть інтерактивності й приємних спогадів.