В зимові холодні та морозні дні люди вішають сушитися випрані речі надворі біля будинку. Так роблять в селах та жителі міських приватних будинків. Від дії морозу тканина стає твердою крижаною брилою, бо при низькій температурі молекула води замерзає й залишається у тканині та згодом вона вийде назовні. Однак, від цього речі не висохнуть. Користі від такої дії мало й вона дуже неоднозначна.
Багато господинь вивішують мокрі речі на мороз, вважаючи це сімейною традицією, бо так споконвіку робили їх матері, бабці та прабабці. Ніколи й ніхто не скаржився на цей метод, бо мерзла білизна не ламалася й не завдавала шкоди здоров’ю людям. Така добре проморожена, чиста, висушена та сяюча тканина, потрапляючи в дім пахла морозом й свіжістю. На ній дуже приємно та комфортно спати.
Так само мороз діє й на речі, які після виморожування дуже приємно вдягати, відчувається їх кристальна чистота та свіжість. А ще, дехто переконаний, що в речах після прання залишаються постільні кліщі, що є постійними мешканцями нашої білизни та ще й встигають відкласти яйця між волокнами тканини. З таким явищем, якраз й допомагає боротися цей старий спосіб – вішати білизну у сильні морози. Знаходячись довго під негативним впливом низької температури, всі патогенні мікроорганізми, що жили у тканинах загинуть, а вона стане надзвичайно свіжою та чистою. Головне, щоб речі разом з білизною повисіли довше тоді такій дії піддадуться всі частинки тканини.
Взимку ж вся надія на морози – чим вони суворіші, тим швидше можна висушити білизну.
