6 грудня, православний світ відзначає день Миколи Чудотворця. Його батьки довго не могли народити дитину. Микола народився, коли його батьки були вже в похилому віці, тому хлопець рано став сиротою. Весь свій спадок він розподілив між нужденними, а сам усамітнився та займався різними науками. В юнацькому віці став читцем в храмі, а через деякий час його висвятили в духовний сан. Славу свою Микола здобув чудесами, які творив під час свого життя. Найбільше він допомагав дівчатам, які не мали приданого.
Традиції в цей день.
В церквах в цей день проводиться святкова служба, куди приходить багато християн.
Раніше селяни напередодні свята ходили по селу та збирали гроші з сусідів, ставили перед образом святого свічку та всі разом молилися йому, прохаючи захисту й заступництва.
Ввечері влаштовувалися гучні гуляння. Люди накривали великий стіл, на якому обов’язково мала бути кутя, узвар, пшеничне пиво та пироги з грибами, капустою або картоплею. Дітям роздавали печиво в подарунок від святого Миколая, а в ніч на свято клали під подушку невеликі подаруночки. Ця традиція збереглася й до наших днів.
За повір’ям, після свята Миколая приходить справжня зима з морозами та снігопадами. Селяни тричі об’їжджали навколо села на санях, запрошуючи зиму. Святий Миколай позбавляє від негараздів, але його про це слід просити правильно.
Якщо в житті почалася смуга невдач, дехто біжить до чаклунів, магів та ворожок. Однак, православ’я не визнає подібних дій. Краще сходити в церкву та попросити допомоги у вищих сил.
В цей день слід робити добрі справи для оточуючих. Чим більше добра зробити, тим більше поверне Микола Чудотворець.
Святий вважається гарним лікарем, тому йому читають молитви про міцне здоров’я та одужання.
Народні прикмети в цей день.
Мороз в цей день — до суворої зими.
Тепла погода — зима буде м’якою та малосніжною.
Кількість снігу показує, скільки зелені та трави вродить земля навесні й влітку.
