Щоб іриси щороку тішили яскравими квітами, їм необхідно надати правильний догляд після завершення цвітіння. Найважливіші етапи — обрізка, підживлення та, за потреби, пересадка з поділом кореневищ.
Проводьте обрізку в суху погоду, використовуючи чистий, гострий секатор.
Відразу після цвітіння видаляйте зів’ялі квіти — вони не лише псують вигляд, а й можуть стати джерелом інфекцій.
Якщо не плануєте збирати насіння, зрізайте квітконоси під основу, залишаючи невеликий пеньок до 2–3 см.
Засохлі або пожовклі кінчики листя можна обережно обрізати, щоб підтримати декоративність кущів. Повністю зрізати листя варто лише восени, перед морозами.
Одразу після обрізки підсипте під кущ перегній або компост — 2–3 жмені достатньо.
Через 3–4 тижні після цвітіння внесіть калійно-фосфорне підживлення: по 10–15 г суперфосфату та монофосфату калію на кожну рослину.
Уникайте свіжого гною, оскільки він провокує загнивання кореневої системи.
Іриси потребують пересадки кожні 4–5 років, оскільки старі кореневища загущуються і цвітіння слабшає.
Найкращий час для пересадки — кінець липня або початок серпня.
Кущ викопують, обережно очищають від землі, миють та розділяють на частини з 1–2 молодими пагонами.
Пошкоджені або сухі частини коріння обрізають, залишаючи здорові корінці по 5–6 см.
Листя вкорочують до 20 см, щоб рослина краще прижилася.
Перед висадкою місце обробляють слабким розчином марганцівки, а потім висаджують деленки в неглибокі лунки.
Після посадки іриси поливають, а надалі зволожують лише в спеку — раз на тиждень.
Якщо дотримуватись цих простих правил, іриси будуть радувати вас не лише красивими квітами, а й здоровим виглядом на клумбі. Вчасна обрізка, помірне підживлення та регулярне омолодження — запорука їхнього довголіття.