Борщівник росте на луках, в лісах, полях, узбіччях доріг та навіть в містах.
Раніше борщівник навмисне висаджували для відновлення зруйнованого сільського господарства. Рослина повинна була забезпечити худобу їжею, бо швидко росла. Тому, цією рослиною засівали пасовища. Однак, виявилося, що борщівник дуже токсичний, а худоба, що їла цю траву, дає гірке молоко.
Рослина почала розповсюджуватися та росте всюди. Тепер борщівник не рятує, а несе небезпеку.
В листі та плодах борщівника містяться фуранокумарини. Ці речовини можуть викликати хімічні опіки, що проходять місяцями. Під час цвітіння не можна стояти поряд з цією рослиною. Запах борщівника викликає слабкість, запаморочення, блювоту, а пилок викликає алергічні реакції.
Якщо просто зрубати борщівник, ефекту не буде. Насіння, що ховається в землі й швидко проросте. Краще застосовувати гербіцид або після вирубки накрити борщівник чорною тканиною, щоб насіння не отримувало світла.
На ділянку з насінням насипте ґрунт та посадіть картоплю або топінамбур. Корені цих рослин не дають рости бур’яну.
Не давайте рослині поширювати насіння, інакше вивести його буде неможливо. Боротьба з борщівником має бути рівномірною. За зараженою ділянкою доглядають протягом 5-10 років. Таким чином насіння не буде сходити та борщівник не проросте.