Святу мученицю Сіру заведено вшановувати 6 вересня. Сіра була народжена у родині жерця – вогнепоклонника. Коли батько помер, дівчину стала виховувати жриця, яка навчила дівчину цього ремесла. Батько оберігав доньку від християн, щоб вона сама не почала вірити у Всевишнього.
Згодом дівчина, також стала жрицею. Якось вона познайомилась з представниками християнської віри та почала вірити у Всевишнього. Їй це дуже сподобалось й вона присвячувала весь свій час навчанню, молитвам та читанню церковних книжок.
Одного разу вона нездужала та пішла у церкву за зціленням. Пастир у церкві відмовив їй через її минуле. Дівчина не образилась, але при виході вона торкнулась одежі Господа й одразу зцілилась. Всі були проти її вірування й навіть обманом відмовили її від християнства.
Сіра довго думала до якої віри вона більше прив’язана. Якось їй наснився сон, де вона побачила, що буде після смерті з християнами, а що з її родиною. Після цього дівчина пройшла обряд хрещення, який провів єпископ, але при одній умові. Якщо дівчина відречеться від язичників та повідомить про це свою родину.
Коли відбувались обряди пожертвування у язичників, Сіра перекинула жертовник та оголосила всім про своє рішення. Батько розгнівався, побив доньку та відправив у темницю. Після він довго вмовляв доньку кинути християнство, але все було марним.
Про волю Сіри батько розповів правителю й той піддав її тортурам у темниці. Всевишній у цей час завжди був поруч та надавав сили дівчині. Згодом вона підкупила охорону та відправилась до єпископа, щоб охреститись.
Після цього Всевишній наділив її чудотворним даром. А язичники наказали повісити дівчину. Перед повішенням дівчину довго мучили та питали про її остаточне рішення. Але дівчина лише благала швидше все закінчити. Коли Сіра померла, її тіло кинули собакам, але ті не чіпали дівчину.
Після дівчину поховали за християнськими звичаями.