21 листопада, православний світ відзначає день Введення в храм Пресвятої Богородиці. Вона була донькою Іоакима та Анни, які довгий час не мали дітей. Батьки довго молилися та пообіцяли віддати свою дитину на служіння Господу. Їх молитви були почуті й у них народилася донька. В трирічному віці Марію привели в храм. В дорозі родина провела три дні. Хід очолювали юні дівчата зі свічками в руках, за якими йшла маленька Марія, тримаючи за руки батьків, а позаду — рідні та близькі. Хоч дорога була дуже виснажливою, Марія легко піднялася по сходах в храм, де на неї чекали служителі та первосвященник. Марію відвели в Святая святих, щоб прочитати над нею молитву. Саме цей день вважається святом Введення.
Батькам довелося залишити доньку в храмі на виховання. Коли дівчині виповнилося 15 років, вона пообіцяла берегти цноту. Йосип, що був заручений з Марією, допоміг стримати обіцянку та невдовзі архангел Гавриїл сказав, що скоро вона народить Сина Божого.
Традиції в цей день.
Свято Введення, також, відзначали як день молодої сім’ї. В цей день проводили різні ярмарки, де в більшості продавали сани. Якщо погодні умови були сприятливими, влаштовувалися катання. Найкращі сани діставалися молодятам.
Також, проводили різні зимові ігри, грали в сніжки та ліпили сніговиків.
На свято ніхто не займається повсякденними справами, пранням та прибиранням.
Не можна копати землю, бо ця робота повинна зачекати до весни.
Народні прикмети в цей день.
Мороз та сонце на вулиці — до гарного врожаю.
Холодна погода віщує сніжну зиму.
Раптовий мороз — до спекотного літа.