За християнськими звичаями 30 березня вшановують пам’ять святого Олексія. Народився він у віруючій родині, тому з самого дитинства присвятив себе Господу. Написав безліч книг про віру у Всевишнього.
Завжди допомагав нужденним, за що вони його любили та благословляли. Але Олексій хотів усамітнитись та більше часу проводити з Всевишнім, тому навіть після одруження віддав обручку дружині та покинув її. Він жив у багатьох храмах, молився та просив милостиню. Всевишній за його віру наділив його даром чудо творення.
Олексій міг зцілювати людей з тяжкими хворобами. Через деякий час він повернувся до батьківської оселі, але його ніхто не впізнав. Він мешкав у маленькій кімнаті при вході та продовжував молитися та дотримуватися посту.
Згодом Всевишній сповістив йому, що незабаром він помре. Олексій написав прощального листа, який знайшли у руці померлого його батьки. Вони були окутані скорботою, що втратили рідного сина.
Тіло розмістили на центральній площі, де зібралася велика кількість людей. Вони, також були окутані скорботою та печаллю. Всі хто був хворий у той момент отримали зцілення. Після його тіло визнали нетлінним. Святі мощі Олексія продовжували зцілювати людей.
