23 лютого, парафіяни православної церкви вшановують пам’ять преподобного Прохора Печерського. Він жив в часи правління київського князя Святополка й у Києво-Печерській лаврі прийняв постриг у ченці. Його прозвали Прохором Лебедником, бо замість хліба він під час чернецтва харчувався лободою. Святий був нагороджений Господом даром чудотворення, здійснив чимало богоугодних справ й помер у 1107 році.
Традиції на Прохора.
В цей день прокидаються та шумлять духи лісів й водойм. Тому, суворо заборонялося ходити до лісу, річок та озер.
Якщо розпочати на Прохора лікування, то це призведе до швидкого одужання. Тому, в цей день відвідували знахарів та травниць, щоб отримати потрібні збори й відвари.
Чоловікам на свято забороняється працювати, бо від роботи не буде користі, а виготовлене швидко стане непридатним.
Заборонялося робити коханим подарунки в цей день, бо це призведе до швидкої розлуки.
23 лютого чоловіки мали відкласти роботу на інший час. Вважали, що у того, хто знехтує порадою, все буде падати з рук. Також, не можна було їсти раків, рибу та інші морепродукти, бо від цього можна захворіти на онкологічну хворобу.
В цей день проводили спеціальні обряди, щоб прогнати набридливу зиму. Наші пращури збиралися в полях, одягали ялинові вінки та водили хороводи. Так люди давали зрозуміти, що настав час прийти весні та розтопити сніг.
Народні прикмети на Прохора.
В цей день й у наступні шість днів буде триматися морозна погода, чекайте у березні буде тепло.
23 лютого безхмарне небо — до літа з дощами.
Ясний місяць на Прохора, чекайте на грози.
