20 жовтня, православний світ відзначає день пам’яті мученика Артемія. Він відомий своїм подвигом за відстоювання християнської віри. Святий був відважним римським воєначальником та перебував на службі в Костянтина Великого, а пізніше — Констанції. Він зробив багато військових подвигів та був відправлений в якості намісника в Єгипет.
Коли правителем був Юліан Відступник, почалися жорстокі гоніння християн.
Двоє єпископів були засуджені ним до жорстоких тортур за те, що не зреклися своєї віри.
Артемій викрив імператора, за що його заарештували та піддали катуванням. Під час ув’язнення святий невпинно молився та до нього прийшов Ісус, який надав свою підтримку.
Артемій стійко витримував знущання, був вірний Господу та зміг передбачити покарання для правителя за жорстоке поводження з християнами. Святому відтяли голову.
Пророцтво здійснилося через рік після вбивства святого. Його мощі перенесли в Константинополь в храм Іоанна Предтечі.
Традиції в цей день.
Християни моляться святому про захисників, зміцнення віри, сили духу та зцілення. Його вважають покровителем воєначальників.
В давні часи, в цей день було прийнято урочисто вітати військових ватажків.
Люди, народжені в цей день мають духовний зв’язок з лісовими жителями та птахами, розуміють їх мову й їх захисником є матір-вовчиця.
З цього дня наближається зимова пора, тому селяни намагалися завершити всі підготовчі роботи. Жінки робили заготівлі та солили капусту. Чоловіки займалися лагодженням парканів та огорожі. Чим міцніший паркан, тим вищим буде дохід. Також, взимку вовки та інші хижаки перебираються ближче до села та можуть завдати шкоди худобі. Щоб їх відлякати, використовували дзвін.
Якщо вовки виють — до морозів.
Хижі звірі збираються в зграї — до голоду.
Якщо вовк перебіг дорогу та не напав — добра прикмета, бо людина буде захищеною від негараздів.
