17 квітня, православна церква відзначає Вербну неділю. Святкується вона рівно за тиждень до свята Великодня.
Гілка верби символізує пальмову гілку, яку тримав кожний юдей, вітаючи Ісуса Христа, коли той прийшов до Єрусалиму. Однак, в Україні пальми не ростуть, тому верба стала заміною пальмовим гілкам, що символізує нове життя та пробудження від тривалого сну.
Традиції в цей день.
В цей день християни вирушають в храм, де слухають службу та святять вербні гілки.
Якщо вдома є хворі, їх злегка б’ють освяченою вербою, примовляючи: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!». Після обряду, хворі швидко одужують.
Гілки зберігаються протягом року, тоді в оселі не буде злих духів.
В давнину, господині випікали булочки, в які додавали вербні бруньки. За прикметою, це дарувало здоров’я тому, хто її з’їсть. Також, булочками пригощали й худобу, щоб та була здоровою.
З бруньок верби готують відвар, в якому можна купати немовлят, що надасть їм сил для розвитку.
Щоб залучити в оселю достаток та успіх, потрібно посадити або пересадити кімнатну рослину.
Незаміжнім дівчатам слід освятити вербу, розташувати їх поряд з ліжком та протягом дня згадувати коханого.
Щоб залучити удачу, з’їжте три бруньки від верби перед важливою справою.
Освячена верба повинна стояти біля ікон протягом року, щоб відвести від оселі пристріт, псування та хвороби.
Також, освяченою вербою потрібно окропили оселю та худобу.
На свято не можна займатися пранням, прасуванням, ремонтом, рукоділлям, вишивкою, в’язанням та приготуванням гарячих страв. Також, не можна вступати в конфлікти, розпускати плітки, влаштовувати гучні гуляння та веселощі, проводити обряд вінчання й хрещення.
На свято все ще триває піст, який не можна порушувати. Тому, не можна вживати продукти тваринного походження. Однак, піст послаблюється, тому можна з’їсти невелику кількість риби та випити вина.
Народні прикмети в цей день.
На дворі стоїть гарна та ясна погода — до щедрого врожаю фруктів влітку.