31 липня, православний світ відзначає день Євдокима. Жив він у 9 столітті за часів правління візантійського імператора Феофіла. Народився в родині благочестивих християн. Його родина була знатною та з ними був знайомий правитель. Коли Євдоким виріс, він зайнявся богослужінням та допомагав нужденним. Він дав обітницю безшлюбності та уникав жінок. Тільки одна стала для нього близькою подругою – його матір.
За свою праведність та чесність став правителем Харсіанської області. Євдоким був мудрим та справедливим правителем, судив людей та піклувався про немічних. За свою безгрішність та щиру віру отримав честь зійти на Небеса в 33 роки. Перед смертю святий попросив поховати його в тому одязі, в якому помре. Потім попросив всіх рідних та близьких покинути кімнату, щоб ніхто не бачив його страждань. Після смерті мощі святого зцілювали хвороби та творили дива.
Через півтора роки після смерті сина, матір прийшла попрощатися з ним. Вона була дуже засмучена та попросила відкопати труну. Кожен побачив, що обличчя Євдокима виглядає чистим та ясним. Труну дістали, а тіло святого переодягли в новий одяг. Матір намагалася забрати мощі в Константинополь, але інші християни не захотіли віддавати його. Згодом Йосип, що служив при місці поховання Євдокима, переправив мощі в столицю, як хотіла матір. Їх поклали в храмі Богородиці, який побудували батьки святого.
Традиції в цей день.
Сьогодні не можна тяжко працювати. Щоб знаряддя добре працювало, над ним потрібно було прочитати подяку. Потім його чистили від бруду та сміття й лише тоді йшли працювати.
В цей час дозріває ріпа. Тому, господині готують каші, пироги та квас з цього продукту.